Тимчасом правно-державні відносини в Австрії не могли наладнатись, головно з причини повстання Мадярів проти Австрії. В дні 6. жовтня 1848. р. мало відійти з Відня німецьке військо на Угорщину, щоби здавити ребелію Мадярів, а Віденці не хотіли до сього допустити і розлючена товпа народу повісила (замордувала) австрійського міністра війни графа Лятура...
Наслідом революції у Відні проклямував генерал Віндішґрец стан облоги, та Сойм державний перенесено з Відня до Кромерижа (на Моравії) — рескриптом цісаря Фердинанда з 22. жовтня 1848. р.
А у Львові, з приводу суперечки між австрійським військом а польськими Гвардійцями, в дні 1. падолиста 1848, р., станула польська Гвардія „за барикади" і не допускала війська до середмістя. Тоді головний командант австрійського війська Вільгельм Гаммерштайн казав артилерії станути на Високім Замку і бомбардувати Львів.
Від бомбардування згорів у Львові ратуш з архівом та пожар знищив іще академію (універси-{стр.45}тет) з бібльотекою, головну школу нормальну, заклад технічний з музеєм, будинок старого театру з салею редутовою і кілька домів в краківській дільниці Львова.
В дні 2. падолиста 1848. р. подиктував командант барон Гаммерштайн умову капітуляції м. Львова на отсих условинах: Гвардія народна буде вибракована; зложить відзнаки орлів польських; будуть знесені барикади; наступить розброєннє лєґіону академічного і видаленнє осіб чужих зі Львова. Отсі условини приймили іменем міста Львова: Михайло Ґноіньскі, Адам Клодзіньскі і Ян Міліковскі...
Відтак проклямовано в краю воєнний стан, щоби негайно здавити польську революцію, а Губернатор Вацлав Залєскі подав са до димісії [19 Іван Франко. В наймах у сусідів, І. Львів, 1914, стор. 177: Задушні дні у Львові.]...
Опісля, від „Головної Ради руського народу галицького" вийшов дня 21. падолиста 1848. через верхи Бескидів: поклик до „Братів Русинів Угерськиха, щоби їх поінформувати про події у нас і піддержати на дусі.