"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

22. Оснуваннє „Народного Дому" у Львові, 1849.

Одною зі справ, якими в тім часі заінтересував ся був наш нарід в Галичині, — се „Народний Дім" у Львові.

Думку заснування „Народного Дому" у Львові піднесла „Головна Руська Рада", щоби створити захист і огнище для життя національно-культурного галицьких Українців, що тоді називали ся Русинами.

68

Плеканнє рідної мови та розвиток власної письменносте, питомої науки і штуки — отсе були змагання перших ініціяторів і основателів. Наслідом того, поданнями підписаними о. Мих. Куземським, заступником предсідника „Головної Руської Ради", звернено ся до австрійського правительства у Відні, щоби воно грунти згорівшої при бомбардуванню Львова в дні 2. падолиста 1848, року академії і бібліотеки подарувало на побудованнє другої греко-кат. міської церкви у Львові, як Також на поставленнє руського національного інституту. На сі просьби згодилися: міністерство просвіти і внутрішних справ (25. серпня 1849, ч. 227, і 11. жовтня 1849, ч. 19755), та в дні 8, падолиста 1849. р., передала делегована намісництвом у Львові комісія: подарувані ґрунти і руїни у фізичне посіданнє „Головної Руської Ради" при участи представників Русинів (Українців) міста Львова [30 В міській табулі у Львові були відносні реальности заінтабульовані на власність наукового фонду (Studien - Fond).]. Відтак з початком р. 1850, оголосила „Головна Руська Рада" відозву до всего руського народу, щоби збирав складки в краю на здвигненне „Народного Дому", котрий для всего галицько-руського (українського) народу має спільний інтересі його власністю має бути. Коли „Головна Руська Рада" розвязалась, тоді Русини (Українці) міста Львова утворили адміністраційну комісію, що мала управляти ділами „Народного Дому" і отся комісія під проводом о. крилошанина Йосифа Кульчицького в р. 1851, обняла управу та розпочала будову головного дому у Львові (сьогодні при вул. Рутовського). Отсей правний акт затвердив цісар Франц Йосиф в дні 18. жовтня 1851, р. закладаючи особисто угольний камінь під будову „Народного Дому" у Львові та сказавши памятні слова: „Тут я між моїми Русинами"...

69

Опісля комісія адміністраційна збирала далі складки, датки і всякі жертви в цілім краю і в р. 1864, викінчила головний будинок „Народного Дому" у Львові, що став почином фундації українського народу галицької землі. Українець Василь Білозерський з Петербурга передав „Народному Дому" у Львові на незабудь власноруччя (автоґраф) українського Кобзаря Тараса Шевченка, посилаючи йому поему: Іван Гус (29. січня 1863, р.).

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"