"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

2. Перші вибори до галицького сойму в р. 1861.

Нова конституція і виборча ординація спричинили неясні почування в нашім громадянстві. Заведені надії відносно поділу так зв. галицької території, та непевність про се, що буде далі — не могли одушевляти нашого народу. З отсими почуваннями пішли наші до виборів соймових і перебули першу кампанію виборчу з добрим успіхом.

Та по виборах соймових наступило перше пopoзуміннє між Русинами (Українцями) а Поляками, за ціну спільного (згідного) ділання в справах краєвих. Та не надіяли ся тодішні провідники політичні з нашого табору: що таке вийде з тих справ, краєвих.

Стефан Качала як очевидець і причасний, ось як представляє настрій в Галичині, в часі перших виборів і початку діяльности Галицького Сойму: „Хоча при виборах подразнений обох сторін значно піднеслось, треба признати, що в соймі по стороні польській проявилось було деяке поміркуваннє. Той ліпший настрій заманіфестувався прореченнєм рівноправности та особливе вибором руських священиків до Державної Ради, навіть із тих округів, де можна було вибрати кого иншого, під услівєм, що в краєвих справах ціла делегація буде йти разом, що о. Литвинович, тоді суфраґан, мав приречи і тому був вибраний з більших посілостей як делєґат до Державної Ради" [35 „Polityka "Polalakow wzgledem Rusi", стор. 305.].

Отсе були перші вражіння і надії.

77

При перших соймових виборах в р. 1861, одержали Русини в Галичині 49 послів (46 послів з вибору і 3. вірилістів) на 150 всіх соймових послів, значить вичерпали ціле число послів, яке їм призначила виборча ординація (33%), але се була у всякому раз меншість супроти 101. польських послів. З вірилістів, то значить законом установлених членів Сойму краєвого галицького, увійшли Русини: 1) Митрополит Григ. барон Яхимович, Rector magnificus львівського університету; 2) о. Тома Полянський, перемиський епископ; і 3) о. Спірідіон Литвинович, єпископ Канатейський in partibus (пізнійше львівський митрополит) [36 3 виднійших діячів були вибрані до першого Галицького Сойму: о. Мих. Куземський, о. Мих. Малиновський, о. Николай Устіянович, о. Йосиф Лозинський, о. Лев Трещаковський, Мих. Качковський, Антін Павенцький, Теодор Білоус, о. Іван Ґушалевич, Амброзій Яновський і инші про котрих в дальшім, згадаю.]. Згадане тут число руських послів в краєвім Галицькім Соймі зменшувалось в дальших періодах, так що наслідом виборчих практик чи надужить краєвих властей зійшло було до 12. згляднр 15. руських послів супроти сто кількадесять польських послів, та всю владу в краю перенимали у свої руки Поляки. Те все ішло постепенно, але безглядно, як се виказалось вже в першім періоді законодатної діяльносте краєвого Галицького Сойму.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"