"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

7. Перше народне віче у Львові, 1880. р.

В нашім політичнім відродженню мало своє значіннє — скликанні з нагоди Йосифинського обходу: першого народного віча Русинів, що відбуло ся у Львові дня 30. падолиста 1880. Скликуваннє народних віч мало відновити традицію давних руських демократичних установ та приєднати народні маси до прилюдних нарад, щоб таким способом доходити до пізнання думок і бажань народу, як також вишколювати як найширші круги суспільности в життю політичнім.

Ініціятором сеї думки був Володимир Барвінський, перший редактор „Діла", котрий на

184

отсім вічу виголосив дуже основну бесіду для узасаднення резолюцій про економічні справи, між якими на першім місці поставлено жаданне, щоби при помочі краю і держави як найскорше здержано дальший зріст примусового вивласнювання наших селян і маломіщан з їх прадідної замлі; щоби в цілім краю, по всіх громадах були заведені громадські каси

185

позичкові і громадські шпіхлірі, та щоби на тій підставі при помочі краєвих фондів утворено у нас таку організацію кредитову, котраб відповідаючи кредитовим потребам цілого загалу наших селянських і маломіщанських господарств, не тільки спинила дальше обдовженнє і вивласненнє тих господарств, але заразом о скілько можна, висвободила задовжені господарства з лихварських і банкових довгів та привертаючи наш нарід до здорового стану економічного, вкорінила в наших, громадах здорові основи господарського розвою...[63 Гадку про основуваннє громадських кас позичкових підніс у нас передше о. Стефан Качала в книжочці Товариства "Просвіта": "Що нас губить, а що нам помочи може?" (Львів, 1874)] Напрямною думкою економічного клича було: порушити народні маси такою справою, що відносить ся безпосередно до життя-буття народу, щоби відтак ставити дальші кроки до політичного визволення народу. На сім вічу був також виголошений реферат: про державно-правне становище Русинів в Австрії — з резолюцією: „Стоїмо за повною рівноправностію всіх народів австрійсько-угорської монархії і бажаємо, щоби австрійсько-угорська монархія, вірна своїй природній завдачі, стала ся сильним на рівно-управненню і взаїмнім обезпечекню опертим союзом всіх своїх народів для їх успішного розвою. Пересвідчені, що австрійсько-угорська монархія тільки тою дорогою може двигнутися до свого могущества і статися огнищем культурного життя і розвою своїх народів, стоїмо непоколебимо за помиреннєм всіх австрійських народів на підставі їх рівноуправнення, як і по стороні тих народів, котрі добиваються сего рівноуправнення, і хочемо подирати тільки таке правительство, котре би совістно, строго і безсторонно, зарівно для всіх народів, отже і для руського народа, переводило в життє засаду рівноправности народної. Такого довіря не можемо єще

186

заявити теперішному міністерству, понеже оно в своїй дотеперішній діяльности не заявило доси такої приклонности перевести в життє рівноуправненнє руського народа. Жадаємо, щоби до крайности безвідрадний стан теперішний руського народу був як найскорше усторонений; щоби переведено повне рівноправненне руського язика і письма в всіх судах і всіх урядах руської части Галичини, і руському народови в австрійсько-угорській монархії були на ділі признані і строго обезпечені всі права самостійного народу і подані средства потрібні для плекання і розвою руської народности і руського язика; жадаємо щоби руський нарід був обезпечений против переваги (майоризації) чужих елементів і міг заняти в раді державній, в соймі, в радах повітових і в цілім автономічнім життю на своїй отвічній землі як і не менше в громаді австрійських народів становище відповідне своїй численности, а необходиме для належного заступництва, успішної оборони, плекання і розвою своєї самостійної народности і всіх своїх інтересів народних, і длятого домагаємо ся як найскоршого переведення законодательних і адміністративних реформ потрібних для осуществлення сеї ціли". Опісля реферував д-р Корнило Сушкевич про шкільні справи з домаганнями рівноправности руської народности в народних і середних школах, як також переведення рівноуправнення руського язика в науці на всіх факультетах льввівського університету. Вкінці був також реферат про внутрішне становище Русинів, що підніс зазив до всіх Русинів, щоби самі берегли конституційних прав та на кождім кроці добивали ся належного нашому народови становища в краю і державі. Сей реферат виголосив и. Юліян Геровський. Отеє перше народне віче було замітне не тільки значним числом духовної і світської інтелігенції, але також селян учасників, що заінтересувались

187

піднесеними справами, так що воно було дійсно великим почином в ділі демократизації нашої політичної роботи. Піднятою акцією заінтересував ся цілий наш край, що обізвав ся привітними депешами зі всіх сторін галицької землі. А що є тактично замітне, — тут за ініціятивою Народовців виступили разом також Старорусини Руссофіли та мусіли піддати ся команді народної партії і не посміли прилюдно зрадити ся зі своїми обєдинительними намірами, не виключаючи самого о. Івана Наумовича як учасника сього віча... Таким способом зачала народна українофільська партія захоплювати у свої руки керму політики руського народу галицької землі.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"