Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины 
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели
Смотрите также разделы:
     Регионы --> Галичина (Общие работы)
     Вопросы --> История (Капитальные исторические работы)
     Факсимиль материала на МНИБ

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

11. Наші посли та прояви нової орґанізації, 1881. р.

В сім році увійшов до Сойму п.д-р Іван Добрянський адвокат у Львові, при доповняючих виборах з сільських громад станиславівського округа, та він промовляв в справі статута краєвого закладу кредитового (пізнійшого банку краєвого), і домагав ся „особенного" узгляднення „потреб селянського стану". Сей додаток відкинула польська більшість соймова.

В Раді державній підносив п. о. Іван Озаркевич справу податкового тягару та виступав проти підвисшування податків, як також в справі кривд руського духовенства. Значить, взагалі ішла політика наших послів в напрямі більшої або меншої відпорности та позитивної безуспішности.

За те відрадним проявом були почини нової політичної орґанізації в краю. В Долині завязало ся в р. 1881, перше повітове Товариство політичне. Коли руссофільська „Рада руска" у Львові
194

попадала вже в аґонію, а нового політичного осередка не зорґанізувано іще в центрі, то край сам зачинаєсь організувати.

Шукаючи доріг нашої політичної орґанізації засновують ся повітові товариства політичні у всіх майже повітових, зглядно окружних містах, де тільки зібрав ся гурток діяльнійших осіб. Отсе відбувалось самочинно та звідсі виходили відтак всілякі висліди. Загальний вислід був безперечно корисний, бо освідомлюваннє народних мас про сучасне політично-соціяльне положеннє народу виховувало боєві кадри між народом; наближувало до себе усі верстви суспільні та витворювало з них один національний організм. Але під зглядом одноцільної орієнтації проявлялись тут нераз: розбіжність думок, та особисті амбіції діяльних одиниць, котрі не хотіли над собою узнавати ніякого авторитету, а вибившись на верх у своїм окрузі намагались диктувати свою політику цілому краєви. Звідсі виказувалась що раз то більше потреба осередної політичної орґанізації, що кермувалаб всіми організаціями в краю.

Та треба сказати, що у нас була й така думка, доволі упрямо піддержувана, що нам не треба осередної (центральної) орґанізації народної, а вистане, як будуть повіти вести роботу між народом і від часу до часу збереть ся визначнійших людей на нараду до Львова. Такі думки змагались заки дійшло до наладження правильної організації...

Повітову „Раду Народну" в Долині заснувано заходами: о. Йосифа Заячківського з Лопянки, д-ра Теофіля Витошинського і Мих. Витвицького з Долини, та до виділу увійшли іще: о. Венедикт Ружицький, о. Ал. Бачинський і о. Хризант Колянковський. Відтак за Долиною обізвалась Турка і инші повіти...


"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"



Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.