"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

2. Вибори до Сойму галицького, 1895. р.

А зараз наближив ся час виборів до Сойму галицького, при котрих мала виступити проба нашої орґанізації політичної.

Посол Барвінський і товариші постарались в дні 23. січня 1895, про зложеннє свого Головного руського комітету виборчого, що ніби намагав ся перевести вибори в мирі, без насилування і деморалізації. Туди пішов між иншими також д-р Дамян Савчак і о. д-р Стефан Юрик. Та в дні 30. січня 1895, уконституовав ся: Русько-народний независимий комітет виборчий під проводом Василя Нагірного, бо п. Романчук не хотів приймити проводу в комітеті виборчім. До сього комітету увійшли між иншими: д-р Евген Олесницький, д-р Теофіль Окуневський, К. Телишевський, Іван Белей, о. Ал. Стефанович і д-р Андрій Кос. Тай Руссофіли заснували свій окремий Русскій всенародний комітет виборчий, і всі три комітети розпочали на свій лад акцію передвиборчу, не згадуючи про радикальну партію, що не розвинула значнійшої діяльности. Натомісць став слідний в краю рух між селянством нашим, що проявив ся основуваннєм селянських комітетів передвиборчих, як в Тернопільськім і Збаражськім. Таким способом розгорів ся наш рух передвиборчий,— не зважаючи на заборону віч з боку краєвого правительства, котре висунуло польський комітет виборчий для Сх. Галичини під проводом графа Войтіха Дідушицкого, так що Галичина находилась тоді в хронічнім стані виємковім. А пп. Вахнянин і Охримович намагали ся приєднати Коло польське для своїх кандидатів посольських та виступили з промовами відповідними на бенкеті Кола польського, уладженім в честь б. міністра просвіти д-ра Мадейс-

278

Д-р Євген Олесницький

279

кого. Наша преса підхопила сей бенкет та назвала їх виступ „політикою тоастовою“... В сих обставинах прийшов день 25. вересня 1895, в котрім відбулись ославлені баденівські вибори до Сойму галицького, що викликали крик обурення на галицькій Руси,— наслідом надужить і ярких безправств державних чинників. Наших передових людей, як Романчук, Олесницький, Король, Гурик і инші, насильствами виборчими повалено, та вийшло всего 14 руських послів з народної партії, в значній части накинених правительством, щоб піддержати новий, чи там найновійшйй курс політики руської. Вислід сих виборів приніс повне пораженнє руссофільської партії, бо ані один з їх кандидатів не перейшов в ніякім окрузі виборчім, але вислід виборів також розчарував групу п. Барвінського і товаришів, бо центральний виборчий комітет польський ставив своїх кандидатів навіть проти так званих Барвінщуків, та взагалі поширював пекольну аґітацію проти руських кандидатів.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"