"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

5. Збори радикальної партії, 1895. р.

Тоді партія радикальна скликала свої збори до Львова на 29. грудня 1895, щоби змінити про-

284

граму в напрямі національнім. З сих нарад вийшла така постанова: „Стоячи на ґрунті наукового соціялізму і годячи ся на всі випливаючі з сього консеквенції — так на поли політичнім, економічнім і культурнім,— заявляє русько-українська партія радикальна, що здійсненне усіх її ідеалів соціялістичних можливе при повній самостійности політичній русько-українського народу і повнім, необмеженім праві його: рішати самому у всіх справах його дотикаючих. Зокрема, в Австрії стремить вона, до утворення окремої руської політичної території з руських частей Галичини і Буковини з як найширшою автономією.“ Далі домагаєть ся: викупу землі, передовсім більшої посілости на власність народу і удержавлення гіпотечного кредиту, та вкінці, повної свободи релігійних переконань і популяризації науки... А провідник радикалів д-р Северин Данилович зачав тоді прилюдно пропаґувати, що мають бути на Руси тільки дві партії: консервативно-клєрикальна — Барвінського, і людова поступова радикальна партія,— тай на отсім побажанню скінчилось... Натомісць група п. Барвінського постановила: підготовляти акцію до зєднання всіх Русинів, що виразно стоять на становищи національної самостійности і окремішности руського народу,— але до тої акції не дійшло, бо діяльність групи п. Барвінського, наслідом її служби правительству, стратила була в краю марку патріотичної діяльности на добро Руси-України.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"