"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

6. Новий Сойм галицький, 1895. р.

В сих обставинах скликано новий Сойм галицький на першу сесію, VII. періоду,— на день 28. грудня 1895. р.

Тут станув новий маршалок краєвий: граф Станислав Бадені, заступник маршалка краєвого; кардинал архиеп. Сильвестер Сембратович

285

і намісник: князь Евст. Санґушко. Нову нашу посольську репрезентацію творили: Ол. Барвінський, о. Кирило Гаморак, Модест Каратницький, Мих. Кульчицький, о. Корнило Мандичевський, о. Василь Небиловець, Стефан Новаковський, Ксенофонт Охримович, д-р Теофіль Окуневський, Дмитро Остапчук, д-р Дамян Савчак, Наталь Вахнянин, Лазар Винничук і Тит Заячківський. Маршалок краєвий граф Станислав Бадані у привітній промові заповів Соймови енерґійну і ощадну адміністрацію, та до руських послів сказав, що можуть числити не тільки на його обєктивність, але й на попертя, бо програма, яка була принята в давнім Соймі і в краю, облегчить порозуміннє межи руськими послами а польською більшістю,— та вже давний Сойм зробив дещо для культурного розвою народности руської. Намісник князь Санґушко привитав окремо послів руської народности та запевнив їх, що від нього можуть ожидати справедливости і попирання розвою руської народности,— але де буде стороннича намєтність, як на вічах, там він буде здержувати і дораджувати, як се було в квестії депутації до цісаря... По наміснику виголосив п. Барвінський заяву, в котрій передусім підніс, що іменуванне митрополита Сильвестра Сембратовича кардиналом уважають руські посли виразом найвисшої волі столиці Апостольської і Корони відносно рівноправности руської церкви і народности, та приймають отсе з почуттем щирої подяки. Далі заявив, що руські посли уважають полагодженне руської справи на основі повної рівноправности, питаннєм наглячим і далекосяглим. Тому руські посли висказують глибоко відчуваний жаль з причини неприхильного становиска супроти руської народности, при останних виборах, зі сторони центрального комітету виборчого польського як виразу більшости соймової, як і нелєґального поступовання орґанів правительства при кандидатах народно-руських,— чим обмежено нашу

286

репрезентацію в Соймі краєвім. Вкінці підчеркнув, що як конституційні заступники народу руського в Галичині — уважають себе руські посли вповні управненими дбати про справедливе полагодженнє потреб руського народу, та застерігаються проти майоризації в справах національних руського народу, бо в такім разі мусілиб вони витягнути консеквенції що-до участи в працях соймових... Опісля промовив п. Окуневський, в імени товаришів політичних, застерігаючись проти вмішування властей в наші внутрішні культурні справи та проти розділювання Русинів на програмових і непрограмових. Ми хочем жити своїм життєм, сказав він, та застерігаєм ся і протестуєм проти виборів і поступовання центрального комітету польського, як і проти надужить властей, які унеможливили нам відповідні сили наші тут увести, щоб спільно з панами (Поляками) працювати для добра народности і краю. Супроти заяви п. Барвінського було застереженє п. Окуневського недостаточне і непослідовне, бо воно по свому змістови узнає легальність нового Сойму галицького, хоча перед двома тижнями ставав п. Окуневський в делєґації перед цісарем, утверджуючи, що акт соймових виборів є неуважний. Тому наше громадянство назвало було сей виступ п. Окуневського рішучою нерішучістю. По таких заявах льояльних перейшла отся недовга сесія соймова зовсім спокійно. Посол Барвінський поставив внески: про впровадженнє в школах середних обовязкової науки обох язиків краєвих, що відступив Сойм в своїй ласкавости Раді Шкільній краєвій до роздумання,— та про запровадженнє практичних курсів науки язика руського для урядників державних і автономічних. Та п. Вахнянин представив свої внески в справі провірення причин еміґраційного руху і продумання способів запобіження сьому рухови,— та на утвореннє кляс з язиком викладовим руським в ґімназії в Станиславові,— що відступив Сойм також Раді Шкільній краєвій... А на

287

закінченнє сесії (8. лютого 1896) п. Тит Заячківський подякував обом достойникам краєвим, в надії, що будуча сесія соймова перемінить зичливі слова в діло!...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"