"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

25. Безпроривні змагання орґанізаційні, 1898. і 1899. pp.

В дні 31. марта 1898. р. відбулися перші констатуючі збори товариства слухачів політехніки „Основа“, в будинку школи політехнічної у Львові, на котрих вибрано: головою товариства Володимира Дидинського, заступником голови Івана Чачковського, та писарем Ярослава Стефановича. Отсе була перша орґанізація наших студентів політехніки у Львові.

В р. 1898. завязалось було за стараннєм Василя Нагірного, Юліяна Панькевича і А. Пилиховського: Товариство для розвою руської штуки,

318

Д-р Евген Левицький

319

стоваришеннє зареєстроване з ограниченою порукою у Львові, що мало бути підприємством для розвою малярства, різбарства і золотарства,— церковного і світського. Але воно не розвинуло ся, бо не мало спромога зорґанізувати наших малярів, різбарів і золотарів. В р. 1899, зачали були: д-р Евген Левицький, д-р Володимир Охримович і Іван Труш видавати у Львові: „Будучність“, суспільно-політичну часопись для українсько-руського народу. В дні 23. марта 1899. р. завязуєть ся заходами о. Томи Дуткевича з Цішок, о. Теофіля Ґутковського з Ясенова, о. Юліяна Дуткевича з Дубя, о. Григорія Купчинського з Кадлубиск та господарів: Иосифа Кацалая, Иосифа Стрілецького, Мих. Миколаєва, Івана Шинґера і Володимира Івановича — товариство „Сільcький Господар“ в Олеську. З сього завязку повстало опісля краєве товариство господарське „Сільський Господар“ у Львові. В тім часі орґанізує Володимир Лаврівський у Львові: Українсько-руське драматичне товариство ім. Івана Котляревського, для здійснення думки будови руського народного театру у Львові. По нарадах в дні 21. мая 1899, вирішує заряд русько-української радикальної партії: не переходити в соціяльно-дємократичний табор і остати самостійною партією, наслідом чого д-р Роман Яросевич, д-р Мих. Новаковський і Семен Вітик переходять до соціял-демократів. Група галицьких Руссофілів під проводом Осипа Мончаловського і Юліяна Яворського обходила вокально-музикальним „утром“ сотні роковини уродин Пушкина, в дні 25. червня 1899, в комнатах „Русского Касина“ у Львові. Товариство „Просвіта“ ввело правопис фонетичний у своїх виданнях для народу, що дало нагоду Руссофілам до піднимання аґітації в краю, щоби підкопувати значіннє сього заслуженого товариства. В дні 13. липня 1899, зібралась наша молодь академічна на віче у Львові, в справі отворення українсько-руського університету у Львові.

320

Сим зборам проводив Евген Косевич, та реферував Мих. Галущинський.{Пр. nop. Михайло Круш ельницьки й, Українсько-Руський університет, памяткова книжка, першого віча студентів Українців-Русинів всіх висших шкіл Австрії, в справі основання українсько-руського університету, у Львові, 1899.} В Станиславові зажадали батьки учеників І. кляси ґімназії польської: впровадження української мови викладової,— чим виказали потребу української Ґімназії в Станиславові. На XI. зїзд архиольоґів в Київі зголосили галицькі Українці під проводом професора Михайла Грушевського свої реферати в українськім язиці,— але української мови не допущено на сім зїзді. Московська брутальність допустила чеські і польські реферати з виємом українських!...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"