"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

6. Коротка соймова сесія і події з початком нового століття, 1901. р.

Зараз в дні 18. грудня 1900, розпочалась нова сесія Сойму галицького, щоби перед кінцем року вирішити провізорію буджетову і предложеннє правительства про побираннє додатку до державного податку від горівки. Тут виступив польський людовець Вуйцік з наглим внеском, щоби провинивших ся галицьких урядовців потягнути до відповідальности за надужиття виборчі, але шляхотська більшість сойму негайно відкинула сей внесок.

Наші посли: Окуневський і Облесниць кий внесли 21. грудня 1900, основну інтерпеляцію в справі надужить виборчих, і тогож дня відрочено дальші наради Сойму...

Так скінчив ся нам 1900. рік, останний з XIX. століття.

В дні 1. січня 1901. р. відбулось велике свято Стрийського Підгіря: посвяченнєм величавого Народного Дому в Стрию. У здвигненню того Народного Дому найбільше заслужив ся провідник стрийського Підгіря п. д-р Евген Олесницький разом зі своїми товаришами народної орґанізації: проф. Іваном Вахнянином і о. Олексою Бобикевичем.

Епископ о. Андрей Шептицький вступив 17. січня 1901, на престол галицьких митрополитів у Львові. Його привитав наш нарід надією, що він піде за прикладом своїх заслужених предків на львівськім владичім престолі: Атаназія і Льва Шептицьких, котрі боролись за права Руси і ненарушимість нашого обряду. На становищи епископа в Станиславові був о. Андрей Шептицький загально поважаний та його місії на Гуцульщині приєднали йому прихильність народу. При інтронізації у Львові сказав він між иншим: „Жадаю послуху і любови, яку з собою приношу“...

В дні 28. січня 1901, впроваджено у нас в життє першу: Жіночу спілку промислову „Труд“ у Львові,

342

заходами директора Василя Нагірного і п. Терміни Шухевичевої. Ширший Народний Комітет зійшов ся на нараду і постановив, що всі чотири посли, вибрані як кандидати Народного Комітету, будуть творити одноцілу групу, та що будуть стояти в опозиції до правительства, але стоятимуть за удержаннєм парляментарних відносин. Отсе були перші політичні прикази правильно зорґанізованої партії. Наші опозиційні посли зорґанізувались разом з п. Николаєм Васильком з Буковини в „Руський Клюб“,— вибираючи головою клюбу п. Романчука а заступником голови п. Василька. Львівський посол Ернесг Брайтер приступив до сього клюбу як госпітант. А п. Барвінський і товариші вступили до Словінців-клєрикалів під проводом д-ра Шустершіца.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"