"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

9. Рада державна і спільні делєґації, 1901 р.

В днях 29-го і 30-го квітня 1901, наступили розрухи безробітних у Львові, та депутації робітників відповів намісник граф Пініньскі, що президент міністрів не хоче допустити до державних робіт, а през. міністрів д-р Кербер заявив ff. Дашиньскому, що вже в місяці марті с. р. наказав галицькому намісництву зачати будову доріг.

Отсю суперечність вихіснував п. Дашиньскі в парляменті, в дні 13. мая 1901, в дебаті над рефератом запомогової комісії і сказав, що в Галичині „ксєндзи, князі і графи крадуть як звичайні злодії“... Наступило праннє кола польського та през. міністрів д-р Кербер признав, що повідомив львівське намісництво, щоби приступило до зужиткування кредитів на державні роботи...

В дискусії про підвисшеннє податку від горівки промовляли з наших послів: Кос і Король,— перший своїм іменем, а другий від Руського Клюбу, та п. Косови відобрав президент Палати голос, бо він не говорив до річи (14. мая 1901).

П. Романчук і товариші поставили внесок про поділ галицької Ради Шкільної краєвої на польську і руську секцію.

Та Руський Клюб вніс 23. мая 1901. інтерпеляцію в справі постріляння селян в Манастирці коло Ліська, задля спору о пасовище між польським графом Красіцким а руською громадою Манастирець.

З початком місяця червня 1901, дійшов парлямент по вирішенню справ регуляції рік і каналів, до буджетової провізорії, значить урухомив ся... В сій дебаті промовляв п. Барвінський за буджетом а п. Романчук проти буджету. При сій нагоді підніс п. Романчук, що досі не вирішено найважнійших справ, як національного питання і ординації виборчої; звернув увагу правительства на те, що в останнім деся-

348

тиліттю виеміґрувало з Галичини понад триста тисяч людей, а проте нічо не робить ся для піднесення стану рільничого,— та домагав ся, щоби правительство удержалось в слові і не ділало проти ніякої народности. Поміж внесеними інтерпеляціями Руського Клюбу була замітна інтерпеляція п. Василя Яворського в справі незаконного поступовання віцепрезидента Краєвої Дирекції Скарбу у Львові д-ра Витовда Коритовского — з фінансовими урядниками руської народности, котрих переслїдуєсь за їх народність і переносить ся на Мазури. Рівночасно з парляментом радили спільні делєґації, та в австрійській делєґації промовляв п. Барвінський і заявив, що Русинам залежить на великодержавнім становищи Австрії і тому він є за тридержавним союзом, як також за удержаннєм приязних відносин до Росії. Буковинський делєґат п. Василько протестував проти німецької гегемонії в Австрії і поза Австрією, та сказав, що тридержавний союз не є конечний...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"