Коли ось так політичні течії займали наше громадянство, то воно не забувало також про роботу{стр.361} культурно-просвітну. При кінці p. 1901, відбули ся два ювилеї: 25. літних роковин оснування філій Просвіти в Коломиї і в Тернополі.
Покутська Русь-Україна уладила просвітно-господарське віче та отворила бібліотеку для народу в память сього ювилею. Народний Дім і філія Просвіти в Коломиї — отcе було перше забороло нашої народної орґанізації на Гуцульщині, поставленої трудами давних патріотів, як дир. Теодор Білоус, інсп. Григорій Кульчицький, о. Йосафат Кобринський з Мишина, о. проф. Николай Лепкий, д-р Теофіль Дембицький, Теофіль Грушкевич і инші, що в тім часі вже перейшла була в руки молодшого покоління, як д-р Лесь Кульчицький, проф. Леонтій Кузьма, о. Николай Гриньовський, д-р Зиновій Левицький і инші.
Подільська Ру сь-Україна, що свого часу зорґанізувала давну фундацію князя Острожського в Тернополі та розвинула широку народну орґанізацію на подільських просторах, заходами: Олександра Барвінського, проф. Льва Рудницького, д-ра Волод. Лучаківського, о. Иосифа Витошинського з Денисова, проф. Петра Левицького, Юрія Ґецева і инших, обходила в сім році ювилей 25. літних роковин оснування філії Просвіти в Тернополі величавим вічем господарським і людовим концертом. І тут станули до роботи вже нові діячі, як о. Іван Волянський, д-р Сидір Голубович, о. Евстахій Цурковський, Яцко Остапчук, о. Волод. Громницький, та инші.
Ось така робота була нашим постійним дорібком народним і найтривкійшою основою діяльности політичної...