В краю була слідна в тім часі мобілізація в польськім таборі зі зловіщим покликом до нищення нашого народу. „Мобілізує ся ворожа сила,— орґанізуймо ся і ми“! Се був твердий зазив „Народного Комітету“. А наші Руссофіли кричали:{стр.377}
„Спасаймо Русь святую перед Українцями пайдократами!“ „Хлопська Правда“ в Коломиї, видавана д-ром Кирилом Трильовським заповідає реорґанізацію радикальної партії; Яцко Остапчук в Збаражчині намагавсь перевести соціяльно-демократичну орґанізацію між селянством, та з Перемишля Семен Вітик проголошує поклик: іти на руське село! Отсе був горячковий рух, прозиваний тоді фракціоманією.
„Діло“ під редакцією д-ра Евгена Левицького напирало на „Руський Клюб“ у Відні, щоби руські посли у всіх справах, а передусім при державних конечностях, піддержували безглядно обструкцію.