"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

43. Привіт д-ру Керберови у Львові, 1904. р.

Літом р. 1904. прийшла з Відня сензаційна вість, що президент міністрів д-р Кербер вибирає ся в інспекційну подорож до Галичини, щоби провірити відносини адміністраційні в сім краю. Опісля виказалось, що цілего сеї небувалої вандрівки австрійського премієра було щось инше. Становище правительства д-ра Кербера було в парляменті дуже захитане,— і тому він стрібував відвідати польську шляхту, щоби сим чином приєднати для себе голоси кола польського.

На привіт д-ра Кербера скликала „Народна Рада“: всенародне руське віче до Львова,— щоб сам нарід прилюдно і отверто промовив про своє положеннє в краю і свою долю. Се віче скликано на

396

день 31. серпня 1904., в котрім мав приїхати до Львова д-р Кербер. Кілька тисяч народу зібрало ся у великій салі Фільгармонії для маніфестації руського народу супроти представника австрійського правительства, а рівночасно руська депутація під проводом п. Романчука була принята президентом міністрів д-ром Кербером в намісництві. П. Романчук вказав у своїй промові на хиби галицької адміністрації та на видаваннє руського народу на поталу його противникам, що є шкідне інтересам держави і несправедливе,— тому остерігав він правительство перед продовжуваннєм такої політики. През. міністрів д-р Кербер відповів, що тепер правительство поставило таку програму, щоби всі народи Австрії були вдоволені,— та що він має довірє до намісника, який поступає по думці програми правительства. Віче вислухавши відповіди д-ра Кербера на заяву руської депутації, проголосило одноголосно, що програма правительства не заслугує на віру, та висказало своє обуреннє з сього приводу, що шеф правительства уважав за вказане скрити ся за плечі польського намісника. А по відбуттю віча наступила демонстрація вічевиків коло намісництва, щоб політичною серенадою розпращатись з президентом міністрів д-ром Кербером. Демонстраційний похід з окликами: „Проч з Кербером!“ — здержувала кінна і піша поліція, при чім не обійшлося без бійки, проливу крони і арештувань таки на очах д-ра Кербера... Ось так відбулась всенародна політична маніфестація проти австрійського премієра і польської адміністрації краю, та се був один з іспитів нашої політичної зрілости. Вечером тогож дня, 31. серпня 1904. p., пішов п. Романчук зі мною на равт до маршалка краєвого, щоби там переконатись, чи д-р Кербер докладно зрозумів привіт руського народу. Як ми тільки увійшли до головного сальону, в сій хвилі доглянув нас д-р Кербер та покинув розмову з польськими достойниками і прийшов до нас. Перед нами

397

він став жалувати ся, що його посуджує ся про заговір проти Русинів. На се відповів п. Романчук, що тут підносить ся пануючий систем проти руського народу. Тоді д-р Кербер почав вмовлювати в нас, що ми спокійно дійдемо до ціли. Сі успокоювання. зробили на мене вражіннє політичного крутійства...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"