"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

60. У перерві нарад про реформу виборчу.

Неожидане уступленнє князя Гогенльоге спричинило перерву нарад в справі реформи виборчої. В сій перерві хочу згадати про инші події.

День 10. мая 1906. р. памятний першим засіданнєм парляменту в Росїі: Палати Думи державної і Палати Ради державної. Та „Громадська Думка“ донесла, що в Думі державній уконституовав ся

422

Український Клюб з 36. послів,— за приводом: Максима Ковалевського, Шемета, Шрага, Чижевсько-го і 32. селян... А у нас, на галицькій землі, привитали ми роковини десятилітної наукової діяльности професора Михайла Грушевського, що видав монументальну „Історію України-Руси“,— основу української історичної науки і жерело національного самопізнання. Зїзд мужів довіря народного (національно-демократичного) сторонництва збиравсь у Львові на нараду та заявляєсь проти проєктів реформи виборчої, що укорочують репрезентаційні права руського народу і проти жаданого Поляками розширення автономії краєвої, та взиває послів парляментарних до найострійшої форми протесту,— хочби навіть зложеннєм мандатів... В краю далі піднимають ся народні віча і маніфестації, хоча краєві власти усякими способами намагають ся здержувати рух політичний між нашим народом: заборонами зборів, кйданнєм пострахів, арештуваннєм і виточуваннєм карних процесів. Під сим страхом рішив Совіт „Народного Дому“ у Львові: не давати салі на політичні збори. До сього прийшли іще рільничі штрайки{Пр. пop. Івана Кревецького: „Аґрарні штрайки і бойкоти у Східній Галичині в 1848—49. pp.“ в „Ділі“ з 1906 р, ч. 135. і д.}, що сим разом мали переважно мету політичну, щоби економічно слабити польських верховодів та присилувати їх до податливости в справі виборчої реформи. А намісник граф Потоцкі брутальною силою, станув в обороні польських дворів. Він насилав в ті сторони, де були рільничі штрайки, жандармів, комісарів і військо, щоби давили рух штрайковий безглядно і сим відстрашували других. Нагадую собі ті часи, як наших селян з підгаєцького повіту: закованих в кайдани і повязаних разом провадили пішки до тюрми в Бережанах,— оточених військовою кінницею...

423

Та народу не зломали. Він закусив зуби та терпів і вижидав слушного часу... Але граф Потоцкі розгуляв ся, та перед Віднем оправдував ся, що він мусить робити порядок і спокій...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"