"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

22. Вибори соймові, 1908. р.

Центральне правительство згодило ся з нашим жаданнєм, бо період галицького Сойму кінчив ся: з кінцем р. 1907., та на 25. лютого 1908. р. розписало нові вибори до галицького Сойму, з сільських громад. Наш рахунок політичний основував ся на сім, що вибори до Сойму в теперішних обставинах і відносинах наших до правительства, відбудуть ся легально і ми добудемо більше число наших послів та наслідом сього зможемо також добути кориснійшу виборчу реформу до галицького Сойму. Та поза нами були іще два важні чинники: польські орґанізації та польський намісник з цілим апаратом урядовим, що при давній куріяльній ординації виборчій до Сойму і посередних виборах має велике значінне...

Народний Комітет як начальна управа національно-демократичного сторонництва зараз оголосив відозву, що вибори послів на Сойм краєвий розписані; що сі вибори відбудуть ся під кличем виборчої реформи до нового Сойму, та що боротьба про будучий Сойм є боротьбою за нашу силу в краю...

Та ледви почали ся урядові приготовання до соймових виборів, а вже з усіх сторін краю прийшли вісти про надужиття сих орґанів власти, що мали переводити сі вибори. Руссофіли за всяку ціну заключують з польською „Радою Народовою“ пакт на здавленнє небезпечного українського руху, та проклямують „къ Галицкой Руси возваніе ея верховнаго народнаго правленія „Русской Рады“ въ Львов?“,— дня 29. січня 1908. р. А польсько-шляхоцька „Рада Народова“ через свого презеса п. Цєньского заходить ся коло намісника графа Потоцкого, щоби він сей пакт одобрив і при виборах соймових перепровадив...

В дні 6. лютого 1908. р. полила ся крові Член Ширшого Народного Комітету: Марко Каганець, господар в Коропци, повіту бучацького, заколений жандармами з приводу передвиборчої акції.

469

По Чернієві і Ляцькім прийшов Коропець... нова стація мученичого походу українського народу, та нова жертва на визвольнім престолі... Убито одного з найсвідомійших провідників села, щоб велику громаду стероризувати на користь графського кандидата... Президія нашого парляментарного Клюбу у Відні представила президентови міністрів баронови Бекови, що положеннє в краю є грізне, а намісник граф Потоцкі успокоює свого зверхника, що в краю є спокій і все в порядку. Сам маршалок краєвий граф Станислав Бадені остерігав намісника графа Потоцкого перед союзом з руссофільською партією та вказував на небезпечні наслідки такого кроку,— наче передчував якесь нещастє. Але граф Потоцкі не дав ся відвести від свого наміру і відповів свому приятелеви маршалкови Баденьому, що вже за пізно, бо він дав слово „Раді Народовій“... Намісник граф Потоцкі хотів зробити політичний експеримент, щоб Українців присмирити та відтак їх присилувати, щоб вони з ним поєднали ся, а не шукали помочи у віденського правительства проти польського намісника. Се була подвійна і останна гра польського намісника проти австрійського правительства. По уложеному пляну пішла кампанія виборчих надужить насильств і розбоїв. Вибори з сільської курії до галицького Сойму, переведені в дні 25. лютого 1908. p., виріжнювали ся від цілого ряду попередних виборів тим, що всякі надужиття і розбої виборчі були звернені виключно проти Українців, а під опікою краєвого правительства станули Руссофіли. Старости одержували від намісника устні прикази, щоб українським кандидатам стинати голови... У сій страшній боротьбі вибороли ми всеж таки 12 послів Українців, а Руссофілів обдарили польські шляхтичі 8. мандатами під проводом ославленого д-ра Володимира Дудикевича...

470

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"