"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

24. Галицька адміністрація.

Галицька адміністрація станула перед віденське форум,— бо п. Романчук підніс її в комісії буджетовій Палати послів,— та домагав ся, щоб потягнути до відповідальности почавши від намісника всіх галицьких урядовців за їх провини при соймових виборах. Міністер внутрішних справ Бінерт оборонював намісника графа Потоцкого, називаючи його чоловіком чести. На се відповів польський соціяльний демократ п. д-р Діяманд, що граф Потоцкі є чоловіком чести, бо додержує рабівничі виборчі договори. Навіть новий презес Кола Польського п. Ґломбіньскі признав неправильности галицької адміністрації, а п. Василько дуже сильно вдарив на невиносиму систему галицької адміністрації, та підчеркнув, що намісник граф Потоцкі через одну ніч створив російську націю в Галичині...

Тоді наступив наглий виїзд галицького намісника графа Потоцкого до Відня, бо його становище стало захитане наслідом дебати в буджетовій комісії. Президент міністрів барон Бек піднимаєсь акції ратункової пана Потоцкого, щоб його поєднати з Українцями. Як намісник граф Потоцкі вернув з Відня, зараз поїхав автом до п. Олесницького в Стрию, зайшов до його хати і став з ним перего-

473

ворювати на тему наладнання своїх відносин до Українців. Він предкладав п. Олесницькому як голові нашого Клюбу, що предложить його до заіменування заступником краєвого маршалка, та відтак постарає ся про заіменуваннє Українця другим віце-президентом Ради шкільної краєвовї, як також про уневажненнє кількох руссофільських мандатів соймових і піде нам на зустріч у заспокоєнню наших культурних і економічних домагань. Посол Олесницький не дав йому на се рішучої відповіди та заявив, що з позитивними предложеннями мусів би звернутись до своєї орґанізації{В дні 18. марта 1908. р. застав я дома ось який лист від п. Олесницького: „Львів, 18/3 908. Високоповажаний Товаришу! Пишу се в Вашій канцелярії. Нині в полуднє був у мене в Стрию Потоцкий, зробив мені візиту і при тій нагоді запропонував, щоб я преймив уряд заступника маршалка в Соймі. Уряд сей можу приймити без членства Виділу краєвого, если хочу заховати мандат парляментарний і зовсім независиме становиско в Клюбі. Дав мені час до намислу — до суботи рано,— він їде завтра до Відня і я єму маю зателеґрафувати до Відня в суботу, чи рішусь. Колиб я не рішив ся, має запропонувати Короля, бо вже по мені трудно іти до епископів. Я зараз поїхав до Львова, щоб з Вами порадитись, але не заставши Вас,— прошу, щоб Ви зараз порозумілись з пп. Романчуком і Васильком і зараз мені телеграфували що маю робити. До Відня в тій хвилі прибути не можу, бо маю заступство при регуляції Стрия — наших громад. До Василька пишу окремо. Вижидаю від Вас вісти. Ваш Е. Олесницький“.}. Тим часом Народний Комітет оголосив в і дозву до краю, шоби скликувати віча і ставати до боротьби о загальне, рівне, тайне і безпосереднє виборче право до Сойму.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"