Незабаром, бо вже в дні 29. квітня 1908. р. іменував цісар новим намісником Галичини: д-ра Ми-{стр.477}хайла Бобжиньского. Його привитала наша суспільність неприхильно, нагадуючи його становище як віцепрезидента Ради шкільної краєвої і посла соймового супроти домагань нашого народу. Але новий намісник д-р Бобжиньскі не одержав з Відня тих широких повновластей, які мав його попередник, та приймив ся обовязку: перевести санацію галицької адміністрації. На привіт своїм урядовцям в львівськім намісництві, в дні 6. мая 1908. p., сказав він, що адміністрація повинна бути супроти населення: безсторонна, справедлива і прихильна, без огляду на народність, віру і суспільне становище,— та додав, що головне значіннє має не репрезентація власти, але добра адміністрація... Се мав бути новий курс краєвої адміністрації.
До сеї програми нового намісника не привязувала наша суспільність великої ваги, бо вже не раз чули ми гарні слова польських намісників, але не бачили їх діл.
Відношеннє між Поляками і Українцями, наслідом атентату на графа Потоцкого, стало вельми заострене та відбилось на політиці нашої репрезентації у Відні.