Смотрите также разделы:
Відтак виголосив міністер Бінерт знаменну промову. На вступі сеї промови заявив він, що правительство з одної сторони приймає запевненнє льояльности бесідників Русско-народного Клюбу, але з другої сторони: національної програми сього сторонництва вже з тої причини не може попирати, бо досі не стверджено, щоби в Галичині і Буковині жило російське населеннє. А далі звертаючи ся до пп. Будзиновського і Трильовського сказав, що обі ті промови скріпили у нього переконаннє,— що тенденції радикального крила руського національно-демократичного сторонництва є справді такі, як кажуть Поляки...{Підчас промови міністра Бінерта відозвав ся був п. Марків,— як почув, що правительство не узнав русско-народної партії,— словами: ми се знаємо! Се значило тоді, що правительство барона Бека не приймило оферти сеї партії. Опісля по розпаді Австрії, в р. 1921. заявив п. Марків перед президентом Української Національної Ради д-ром Евгеном Петрушевичем, що його партія була в блуді утверджуючи, наче би в Галичині жили два рускі народи,— бо там в тільки один нарід руский, котрий називають одні малоруским, а другі українським. Сим мабуть покінчилась російська пропаґанда в Галичині...}
З промов инших послів незвичайно замітна була промова чеського реаліста п. Масарика. Він заявив, що Чехи повинні у боротьбі між Русинами і Поляками ділати успокоюючо. Тому буде він і сим разом голосувати за наглістю внесення. Він не годить ся з проявою анархістичного терору і не може похвалити вчинку Січинського. Відносно нас висказуєсь, що сторонництво руських послів виказує добрі прикмети, але має воно також деякі хиби. Членам сторонництва, що в короткім часі через добру орґанізацію і аґітацію дійшло до такої сили, не легко
482
|
приходить стати добрими парляментарними політиками. В політиці треба мати терпеливість і зачинати від малої роботи політичної. А Полякам пригадав він слова Кавура,— що найгірша є політика мести. Вкінці підніс він голос в обороні Січинського і висказав бажаннє, щоб сей молодий чоловік не заплатив життєм за свій вчинок...
|