"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

54. Державний буджет, 1909. р.

По залагодженню наглих внесків приступила Палата послів до другого читання державного буджету, в дні 16. червня 1909. р. Тут промовляв наш голова п. Романчук. Він сказав, що австро-угорська політика спирає ся на Мадярах, Німцях і По-

519

ляках, а прочі народи упосліджено і тим способом монархія не сповнює своєї місії: бути опікункою слабших народів в середній Европі, та австрійська невдячність супроти народів перейшла вже в приповідку... А президент міністрів барон Бінерт відповів на се, що правительство відносить ся з повною симпатією до культурних і економічних стремлінії руського народу та готове завсігди і старанно попирати сі стремління. Та наші посли: д-р Лагодинський, д-р Кость Левицький, д-р Колесса і д-р Евген Левицький виказували, що научені гірким досвідом не мають причини вірити обітницям австрійських міністрів, та що президент міністрів у своїй заяві забув мабуть про наші політичні домагання. Натомісць п. Василько при кінці буджетової дебати заявив: „Ми, буковинські Русини, ждемо іше з уваги на наше становище,— але коли нашим галицьким братам не буде ліпше як досі, то знова станемо по їх боці і будемо бороти ся разом з ними аж до хвилі, яка принесе нам спасений або смерть!...“ Се була заповідь, що буковинські посли повернуть до тактики опозиційної разом з нами, та що вони поки що йдуть иншою дорогою до тої самої ціли.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"