В дні 21. червня 1909. р. відбулась друга касаційна розправа проти Мирослава Січинського, та найвисший трибунал підкинув зажаленнє неважности і доля молодого Січинського закисла від волі монарха. Наша суспільність домагалась від нас послів, щоби підняти всякі заходи для уласкавлоння Січинського, а попри те не покидати опозиції супроти правительства. В сім положенню ми звернулись з просьбою до президента міністрів барона Бінерта про його посередництво до цісаря за помилуванням Січинськог о. Барон Бінерт не підмовив нашій просьбі і зараз пішов до цісаря та приніс нам від-{стр.520}повідь. Цісар мав йому відповісти, що як тільки дізнав ся про сей страшний морд — постановив дарувати життє сьому молодому чоловікови,— але вказуючи на акти судові, сказав цісар, чому інстанції судові не зробили представлення на часову кару вязниці?... В дні 13. липня 1909. р. помилував цісар Мирослава Січинського, замінюючи йому кару смерти на двайцять літ вязниці...