"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

67. Сойм галицький з початком 1910. р.

Українські посли соймові по раз перший приступили були в р. 1909. до опозиції обструкційної, наслідом чого галицький Сойм не дійшов до ухвалення краєвого буджету. До сього кроку присилувала наших послів політика польська в краю і державі, що намагала ся убити розвій нашого народу в Галичині. Треба було отже прилюдно відкрити карту фальшивої політики польської супроти нашого народу, та ствердити, що українське питаннє в Галичині не є полагоджене і не може бути полагоджене в галицькім Соймі.

Тої самої тактики придержував ся наш соймовий Клюб, коли скликано галицький Сойм на 11. січня 1910. p., головно для ухвалення краєвого буджету. В р. 1910. не брав участи в працях нашого Клюбу соймового один з найдіяльнійших наших провідників п. д-р Евген Олесницький, котрий задля своєї недуги зложив мандат соймовий, а на його місце відтак увійшов до Сойму п. д-р Евген Петрушевич, та я мусів обняти провід соймового Клюбу.

533

Перші перестріли нашої обструкції наступили зараз на першім засіданню Сойму та опісля обструкція що раз то більше заострювалась. Маршалок граф Станислав Бадені побачив, що тут не жарти, і негайно дня 12. січня 1910. р. поставив буджетову дебату на черзі нарад соймових. В буджетовій дебаті, промовляв я проти краєвого буджету, виказуючи при кождій позиції буджетове покривдженнє нашого народу; нельояльне поступованнє Поляків при нагоді розділу рільничих підмог, та шкідну тенденцію краєвої адміністрації, що завсе намагаєсь панувати і поневолювати наш нарід. При сім предметі упали в Соймі вискази, що ми не маємо цісарського намісника, а тільки польського намісника!... Намісник д-р Бобжиньскі запровадив був інспекційні округи для контролі ділання краєвих урядів, але польські старости робили все по давному. Посол Макух представив у своїй промові самоволю галицької адміністрації і соціяльно-політичне положеннє нашого народу під террором такої адміністрації. Відтак пп. Захар Скваркоі Тимотей Старух безпощадно ілюстрували безправства адміністрації краєвої... У сій дебаті виступили також провідники двох руссофільських клюбів: пп. Король і Дудикевич та виволікли перед Сойм особисті скандали розколеної партії... В тій горячій дебаті промовляв кілька разів намісник д-р Бобжиньскі та прикро оборонював ся проти підношених закидів, при чім виразно виступив проти російської пропаґанди в краю. Наша обструкція параліжувала діяльність польської більшости соймової: виголошуваннєм довгих і частих промов при всякій нагоді, так що поза краєвим буджетом не могли Поляки перефорсувати проєкту Ради культури краєвої, що мав припечатати господарський супремат Поляків над нашим народом. Ми поставили тут конечне услівє утворення двох секцій: української і польської та признання нашої рільничої орґанізації, якою є наше краєве товариство го-

534

сподарське „Сільський Господар“. Замісць приступити до ухвалення соймової реформи виборчої хотіла польська соймова більшість іще впровадити установу: другого віцемаршалка соймового, щоби лекше було побороти нашу обструкцію. Наші посли запротестували проти сього і вийшли з салі нарад перед голосуваннєм, наслідом чого не було кваліфікованого комплєту до тої ухвали... Ось як дотягнули ми до ночі 19. лютого 1910. р.,— коли намісник замкнув галицький Сойм. Та Народний Комітет, головна управа національно-демократичного сторонництва, приняв однодушну резолюцію, в котрій одобрив рішучу і послідовну обструкційну тактику солідарного українського соймового Клюбу, що не допустив до вирішення ворожих нашому народови предложень польської більшости соймової.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"