"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

73. Промови у справі університетській.

В Палаті послів йшло друге читаннє буджету. Наші українські посли з Галичини промовляли „проти“ буджету, а буковинські посли: Єротей Пігуляк і Николай Василько за буджетом.

Посол Колесса сказав в сій дебаті, що правительство повинно подбати, щоби через заложеннє українського університету у Львові і переміну Наукового Товариства імени Шевченка у Львові на Академію наук переніс ся культурний осередок всего українського народу на нашу галицьку територію до Львова. Президент міністрів барон Бінерт заявив, що хоче сконсолідувати політичну акцію на підстві більшости „праці“, щоб вона не допускала до національних супротивностей... Посол Дністрянський атакував міністрів: Гохенбурґера за його судові розпорядки і графа Штірка за непризнаннє права при-

544

людности українській учительській семинарії жіночій у Львові. В часі його промови проводив в Палаті послів віцепрезидент Романчук, та візвав до порядку одного з наших послів за невідповідний висказ{Відносну відмову права прилюдности виправдував міністер просвіти постановою краєвого закону я 12. червня 1907. р.}. Посол Василько сказав тоді, що справа українського університету не є галицькою справою, але загальною справою нашого народу та її проволіканнє утруднює становище буковинських послів. В дальшій промові опрокидував п. Василько закиди піднесені п. Марковом проти особи о. митрополита Шептицького з приводу мнимого переслідування „русскаго народа“ в Галичині... Посол Окуневський говорив про невідрадний стан економічний нашого сільського народу, та зарібкову еміґрацію до Німеччини і виказував безпідставність підозрівань з польської сторони про наші політичні звязки з Німеччиною... В Палаті панів промовляв в дні 28. червня 1910. р. наш митрополит Шептицький та підніс свій авторитетний голос в справі українського університету. Він виказував, що утвореннє українського університету у Львові уважає справою емінентно важною і конечною. Се була перша промова Українця в Палаті панів... При нагоді дебати в буджетовій комісії над справою італійського факультету виринула обструкція Словінців і Українців. Там промовляв п. Окуневський і я. В моїй промові представив я всі фази нашої справи університетської та зясував наше становище в сих точках: 1) що правительство не дало досі нам відповіди на нашу формулу компромісову в справі львівського університету; 2) що наш внесок про заснуваннє українського університету у Львові залягав досі в шкільній комісії через неясне становище правительства, та 3) що звідсі оправдане є затрівоженнє української суспільности і тому ми мусимо жадати junctim між справою італійського факультету і нашим університетом, та до сього примінимо нашу тактику.

545

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"