"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

24. Програмова промова барона Ґавча.

В сих обставинах прийшло перше читаннє буджетової провізорії і барон Ґавч виголосив в дні 27. жовтня 1911. р. свою довго вижидану програмову промову. В сій промові він покликав ся на те, що його правительство вірно держить ся — на скрізь австрійської програми, силою котрої кожда нація, кождий нарід в Австрії є покликаний брати участь в ділах правління, в адміністрації (управі) держави,— та кожда нація має право дбати про свій

586

господарський і культурний розвиток. Та до політичного проводу стараєсь правительство приєднати сі партії, що до сього передусім надають ся. Тут підніс президент міністрів потребу участи Чехів; в правительстві, та сим висказом він зразив собі Німців. Тактика Німців вивела барона Ґавча з рівноваги і він сказав прилюдно, що такої нації як Чехи не мож виключати від участи в правлінню держави. Тай другий союзник барона Ґавча: Коло Польське не було постійне, бо п. Біліньскі у своїй буджетовій промові став критикувати кабінет урядничий і домагати ся парляментарного правительства. Наш Клюб парляментарний постановив по останній конференції з бароном Ґавчем заняти становище виразно опозиційне супроти правительства. По п. Біліньскім прийшов я до голосу та рішучо виступив я проти такої австрійської політики, що замісць рівноправного і рівнорядного заспокоювання домагань нашого народу відсилає нас до угоди з Поляками. Таку односторонну політику правительства супроти українського народу уважаємо шкідною для держави. Ми бажаємо угоди українського народу з Австрією, та аж сим шляхом буде створений терен для польсько-українського порозуміння. А коли Поляки супроти наших домагань виставляють жаданнє розширення краєвої автономії, то нам не остає нічо инше, як виставити давне наше жаданнє: поділу краю на часть українську і польську. Та у сій боротьбі за найвисше право народу, за свободу і самостійність побачите нас всіх Українців разом! А сьому правительству не можемо висказати нашого довіря... Заатакований зі всіх сторін не міг барон Ґавч вдержатись своїми пережитими політичними катеґоріями, та вже в дні 1. падолиста 1911. р. дістав граф Карло Штірк місію реконструкції кабінету, а Ґавч III. уступив...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"