о. Теодозій Лежогубський
Галицька Україна відозвалась до своїх братів і сестер на всіх землях, де лиш українське слово{стр.587} гомонить, де лиш рідне свідоме серце бєть ся — з привітом і поклоном, щоби запросити на велике свято століття уродин Маркіяна Шашкевича, століття відродив українського життя в Галичині. Отсе свято уладжував наш краєвий Комітет під проводом діяльного голови о. Теодозія Лежогубського.
Маркіянове свято відбувалось у Підлисю, родиннім місци Маркіяна і у Львові, в днях 5, 6 і 7. падолиста 1911. р. Згадуючи отсе народне свято годить ся нагадати знаменну промову, яку виголосив тоді о. ми-
о. Теодозій Лежогубський
трополит Андрей Шептицький над гробом Маркіяна Шашкевича у Львові. Він сказав між иншим:
„В руськім патріотизмі Галичини — мало історичних традицій, мало державної політичної гадки, але за те на цілій лінії визначне і характеристичне: елементарне стремліннє в народ! Всі маємо се поняттє, що люд се наша сила; що праця для нього — наше завданнє; що його добро — наша будучність... Нам днесь легко зрозуміти, що віддаляти ся від люду, се значить сказувати себе на смерть... Що сей, котрий в Галичині перший до люду звернув ся, був священиком...{стр.588} се наша слава і тою ми днесь священики гордимо ся...“