"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

27. Новий премієр граф Штірк, 1911. р.

Програмову промову нового премієра графа Штірка приняла Палата послів взагалі холодно та він старав ся не роздратовувати ніякої партії в парляменті і представив свій кабінет як неполітичний і неодносторонний, але обєктивний. До його кабінету увійшли: барон Гайнольд як міністер внутрішних

589

справ, барон Гусарек як міністер просвітні Оттокар Трнка як міністер публичних робіт. Опісля уступив міністер скарбу Маєр та на його місце впхав ся міністер Залєскі, а на міністра для Галичини прийшов п. Длуґош, нафтовий промисловець і член партії польських людовців{Про погоню за міністром для Галичини — прошу порівнати покликані висше Спомини міністра Біліньского.}. Новий президент міністрів граф Штірк не був симпатично принятий нашою парляментарного репрезентацією. За часів старого парляменту виступав він завзято проти реформи виборчої ординації до парляменту на засаді загального права голосування, добачуючи в тім велику небезпеку для монархії австрійської, та як став міністром просвіти спинював наші шкільні домагання, а на вступі свого премієрства зараз заключив односторонний договір з Колом Польським в справі будови водних доріг (каналів) в Галичині. Те все узасаднювало наше упередженна супроти особи графа Штірка. Та коли наша президія прийшла до нього, запрошена на першу конференцію в дні 8. падолиста 1911. p., застали ми знова міністра Залєского. Товариш Окуневський висказав вже здивуваннє і запитав ся, яке значіннє має отся присутність міністра Залєского, коли президент міністрів знає, що наша репрезентація не узнає установи польського міністра для Галичини {Тоді був п. Залєскі іще міністром для Галичини, та став в гору вибиватись на міністра скарбу, щоби взяти у свої руки фінанси держави.}. Граф Штірк зрозумів ситуацію і відповів, що п. Залєскі не явив ся тут як міністер для Галичини, але як інформатор, бо він знає галицькі відносини і може дати потрібні пояснення. Від того часу сей інформатор не приходив вже на наші конференції. По сій перепалці заявив нам граф Штірк, що йому залежить на приєднанню Українців до спільної праці в парляменті, та що він хотівби полагодити національні спори не тільки між Німцями і Чехами, але також між обома народами

590

в Галичині, щоби порозуміннє наступило „від народу до народу“. Ми представили йому головні наші домагання супроти правительства та обговореннє порушених справ відложено до окремої конференції...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"