"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

28. Буджетова дискусія і польсько-українські переговори, 1911. р.

В дальшім тоці буджетової дискусії промовляв п. д-р Сидір Голубович, критикуючи галицьку адміністрацію і судівництво, що служать польонізації краю, та звернув увагу на поширювану в краю пропаґанду руссофільську, котру може знищити тільки один спосіб: заспокоєннє культурних, економічних і політичних потреб українського народу. А п. Василько висловив свій жаль, що правительство старавсь тільки про чесько-німецьку угоду, а не підносить угоди польсько-української, яка повинна найти ся на першім пляні з огляду на внутрішні і закордонні відносини держави...

Наступаючого дня 9. падолиста 1911. р. вручив мені презес Кола Польського п. Біліньскі: запрошеннє до відбуття дальшої конференції в справі соймової реформи виборчої, як також в инших справах: культурних і економічних,— щоби підготовити ґрунт під умову, котра на якийсь ряд літ обезпечилаб мирний розвій обох народів...

На отсе запрошєннє Кола Польського відповів наш Український Клюб також на письмі, що ми прінціпіяльно готові до переговорів, але під отсими умовами{Пр. пop. статтю „Виміна листів між президією віденського Польського Кола і Українського парляментарного Клюбу в справі угоди“, в „Ділі“ з р. 1911, ч. 286.}:

Передусім, як президія Кола Польського буде мати повновласти до ведення обовязуючих переговорів. Відтак можемо переговорювати про справи, які належуть до компетенції галицького Сойму, а відносно справ, які належуть до компе-

591

тенції Ради державної,— будем переговорювати тільки з центральним правительством як орґаном державної влади... Таким чином ми висунули справу соймової виборчої реформи як засадничу, від котрої вирішення залежить уладженнє відносин між обома народами в краю. Отся обміна нотами між Польським Колом і Українським Клюбом була благодійним ліком на затрівожений український загал, що безпокоїв ся поширюваними вістями про тайні угодові договори... Польська сторона приймила подані нами условини і зійшлась з нами в дні 28. падолиста 1911. р. в парляменті на польсько-українські переговори. Коло Польське відпоручило до сих переговорів: пп. Біліньского, Абрагамовича, Стапіньского, графа Скарбка і Ґермана, а наш Клюб відпрручив: мене, Окуневського, Петрушевича і д-ра Евгена Левицького. Поляки іще раз зажадали, щоб ми предложили їм наші засадничі домагання в справі галицької соймової виборчої реформи. Щоб справи не проволікати ми зараз представили сі домагання: 1) 33’1/3% всіх соймових мандатів; 2) окремої української курії в Соймі; 3) трьох членів виділу краєвого; 4) одномандатових національних округів виборчих; 5) задержання дотеперішного числа вірилістів; 6) загальної доповняючої сільської курії виборчої; 7) побільшення сільських мандатів до 88; 8) понехання петрифікації виборчої ординації; 9) понехання плюрального голосування і 10) розміщення українських мандатів у всіх куріях, не виключаючи курії більших посілостей і курії міської... На другу конференцію прийшли польські відпоручники знова неприготовлені і жадали пояснення виборчих округів. Ми дали їм жадані пояснення. На третій конференції дня 13. грудня 1911. р. зачали Поляки знова крутити і завертати нам голову потребою зібрання цілого комплексу справ. Тоді поставив я запит, чи має польська сторона конкретні предложення в справі соймової реформи виборчої у відповіди на наші засадничі домагання,— та коли п. Бі-

592

ліньскі сказав, що вони не мають пропозицій, тоді я заявив, що уважаємо переговори за розбиті з вини Поляків. Так покінчились ті нещирі переговори Поляків з нашою репрезентацією у Відні. Кілька днів пізнійше, бо дня 18. грудня 1911. р. відбулась нарада субкомітету соймової виборчої реформи у Львові і тут прийшов референт п. Старжиньскі також без ніякого предложення, а п. Макух поставив внесенне, щоби передусім означити процентове відношеннє соймових мандатів та зажадав 33’1/3%, то значить третини українських мандатів. Польська більшість нарадилась і засіданнє відложено... Таке поступованнє Поляків вказувало на те, що нема виглядів на компромісове полагодженнє справи соймової реформи виборчої, та що в разі безуспішности переговорів польсько-українських буде розвязаний галицький Сойм...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"