"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

29. Наше становище супроти графа Штірка, 1911. р.

Тим часом в буджето вій комісії Палати послів велась дебата над буджетовою провізорією і тут промовляв я в дні 5. грудня 1911, щоби означити становище Українців супроти правительства. Я сказав там, що ми обстоюємо парлямент, котрий вийшов з загального голосування та бажаємо, щоб сей парлямент розвивав свою діяльність, а що инше є правительство. Коли правительство обіцює національну обєктивність, а в дійсносте трактує нас наче нарід другорядний, що має тільки платити податки, то ми мусимо виступати проти державного буджету. Відносно будови водних доріг (каналів), за котрими в останному часі вставляють ся Поляки, заявив я, що наша репрезентація трактує сю справу зі становища економічного, а не політичного і тому з огляду на відносини економічні краю нам треба перед будовою водних доріг: планової реґуляції рік і фахової та доцільної меліорації ґрунтів.

По моїй промові запросив граф Штірк нашу президію до себе, щоби вислухати наш погляд в справі

593

будови водних доріг. Він заявив нам, що в сій справі, яка відносить ся також до нашого краю, не хотів би поступати односторонно і тому йому буде важне почути нашу думку в сій справі. По виясненню нашого становища дійсними обставинами господарськими нашого краю відповів нам граф Штірк, що він розуміє і узгляднює наше становище, але поки що на успокоєннє Поляків згодив ся, щоби в Західній Галичині виконувано роботи каналів на малім про сторі від шлеської границі до Висли,— а справа ширшої будови водних доріг буде зревідована. Звіт з сеї інформаційної конференції з през. міністрів приймив наш Клюб до відома. Опісля розпочалось в Палаті послів друге читаннє буджетової провізорії. В сій дебаті промовляв п. Лагодинський проти правительства графа Штірка та поставив запит, чи правительство задумує на зразок чеської ординації предложити свій проєкт ординації виборчої до галицького Сойму. А п. Окуневський сим разом ударив на Німців, кажучи, що се, чого Німці в останному часі допустили ся супроти італійського факультету, є зломаннєм слова і ганьбою для культури, та що те саме примінюваннє стану посідання відбуває ся також в Галичині. Вкінці сказав він, що польсько-українська угода се Сизифова робота, бо Поляки не хочуть прихилити ся до думки рівноправности... Остаточно ухвалила Палата послів провізорію буджетову на перший піврік 1912. p., та за її приняттєм голосували: Поляки, Чехи і Німці. Наша репрезентація видержала в опозиції супроти правительства графа Штірка. В дні 23. грудня 1911. p., по закінченню передсвяточної сесії відбула президія Українського Клюбу іще одну конференцію з през. міністрів графом Штірком. В сій конференції заступав я президію з товаришем п. Петрушевичем та ми оба домагали ся від президента міністрів негайного виконання предложених йому наших домагань, бо в противнім разі будемо примушені витягнути послідовности

594

в нашім поступованню. Ми обстоювали перед усім наші два головні домагання: соймову реформу виборчу як основу нашого правно-політичного становища в краю і український університет як най-важнійшу культурну потребу. У першій справі ми домагали ся, щоби центральне правительство виступило з предложеннєм виборчої реформи до галицького Сойму, та у другій справі жадали ми, щоби правительство вислухало обі сторони і предложило цісареви до вирішення справу нашого університету. Граф Штірк відповів нам тоді, що він розуміє велике значіннє обох сих справ для нашого народу і робить заходи, щоби їх залагодити по думці наших бажань. Він зазначив також, що сі обі справи лежать в інтересі держави, та поки що заявив нам тільки те, що в справі полагодження соймової реформи виборчої одержить намісник вказані інструкції, щоби попирав справедливі наші домагання... Отсе на закінченнє парляментарного року, що був для нас щасливійший від свого попередника, бо ми не мали сесії галицького Сойму в р. 1911...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"