"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

31. Три партійні зїзди, 1911. р.

З кінцем 1911. р. відбули ся у нас три партійні зїзди. Правильний Народний Зїзд національно-демократичного (народного) сторонництва, зїзд радикальної партії і довірочні збори христіянсько-суспільного союза у Львові.

597

Зачну від сього рідкого зїзду,— від видимого орґану, що звав ся „Руслан“ і був на удержанню міністерства закордонних справ, та від невидимої партії українських христіянських суспільників. Скликаннє сього резервового препарату було на часі,— щоби зголосити ся до слова у важній справі. Важною справою була соймова реформа виборча і вибори до Сойму. Та партія наших христіянських суспільників мала зорґанізувати ся — притягаючи до себе загал українського духовенства, через що булаб ослаблена партія національно-демократична, а натомісць скріплена партія христіянсько-суспільна виступилаб на політичну арену, щоби сказати своє слово в справі соймової реформи виборчої. Але загал нашого духовенства самочинно перечеркнув сей илян. Сі збори отворив професор Олександер Барвінський та до президії вибрано: оо. мітратів Туркевича і Гордіевського та о. С. Глібовицького. Про політичне положеннє реферував д-р Осип Маковей, по чім збори заявили свою солідарність з домаганнями наших народних партій в справі соймової ординації виборчої. А „русько-католицьке духовенство“ всіх трох диєцезій галицьких зібралось було вчаснійше, бо в дні 7. грудня 1911. p., на довірочну нараду у Львові та по рефераті о. Теодора Савойки постановило видержати у своїй інтензивній праці серед народу — не тільки на поли церковнім, але й на просвітнім, економічнім і політичнім. Зїзд радикальної партії покінчив ся ухваленнєм довіря послам, та вирішеннєм, щоби партійні посли далі творили окремий клюб в парляменті, остаючи тільки в спільнім союзі з иншими українськими послами, задля береження партійної програми. Отсе був прояв, що мнимий інтерес партії ставить ся висше, чим національну солідарність... Та рівночасно відбуваючий ся Народний Зїзд національно-демократичного (народного) сторонництва ухвалив візвати всіх українських парляментарних послів Галичини,— без ріжниці партій, щоби зєднали

598

ся в одноцілий український клюб на засаді безоглядної солідарности. Сей Зїзд візвав весь український нарід Галичини, щоби станув до помочи українським соймовим послам у боротьбі проти польських проєктів соймової виборчої реформи, вимірених на поневоленне і погубу нашого народу, а обстоював справедливу реформу виборчу. Увесь хід нарад Народного Зїзду проречисто засвідчив: свідомий похід національної думки,— української національної політики. Зокрема, у моїм рефераті політичнім підніс я, що наше правно-політичне становище в Австрії кріпшає, а за кордоном Росія добирає способів, щоби давити всяку прояву самостійного українського руху. Та українство хоча живе в незвичайно трудних умовах, всеж таки воно піднимаєсь і ним зачинає інтересувати ся Европа. Найважнійшою квестією українського руху в Австрії була справа державної безпосередности як конечний степень до осягнення національної рівноправности нашого народу в Австрії. Тому ми жадали, щоби правительство трактувало наші домагання без огляду на становище Поляків. А Поляки остаточно мусіли узнати, що українська справа має бути полагоджена, бо обструкція в галицькім Соймі могла уступити тільки через полагоду українсько-польського спору. Становище українського парляментарного Клюбу було піднесло ся, а й резон держави вимагав тоді, щоби українська справа була полагоджена в інтересі держави. Австрія оглядала, ся на нас, бо потребувала сильного фронту{З кінцем 1911. р. видав був проф. М. Грушевський брошуру п. з. „Наша політика“, зложену із статтей, поміщуваних в Літературно-Науковім Вістнику,— в котрій представлено українських послів соймових і парляментарних, як також управу національно-демократичної партії наче злочинців, що запродали ся Полякам, та параліжують стихійний порив народу до волі... Чи отся метода була оправдана,— говорять факти...}.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"