"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

41. Знова справа будови водних доріг (каналів).

На чергу нарад Палати послів прийшло військове предложеннє. Від нашого Клюбу промовляв п. Окуневський проти військового закону

Володимир Сінгалевич

та домагав ся скорочення військової служби до двох літ. При сій нагоді виступив він проти того, що цісар інформує ся про нас у наших національних і політичних противників, та заявив, що утвореннє українського університету булоб трівким приєднаннєм Українців до Династії і західних країв.

Польське Коло вибрало на місце уступившого п. Біліньского нового презеса д-ра Лєо, краківського демократа, що мав навязати знова переговори з Українським Клюбом. А тим часом робило Коло Польське

609

заходи, щоби Палата послів приступила до першого читання предложення правительства про будову водних доріг, та польські шовіністи промисловці від разу поставили проґнозу, що польські робітники займуть цілу сіть будови каналів і підуть навалою з заходу на схід. Тоді наш парляментарний Клюб побачив, що з будови каналів хочуть Поляки робити політику і тому постановив вести обструкцію в парляменті проти предложення в справі водних доріг. Посол Старух став довше промовляти по українськи про трафікантські ліценції, щоби каналове Д-р Ізидор Голубович предложеннє не прийшло скоро під наради, та я відтак заявив при фактичних спростуваннях, що події останних часів спонукують наш Клюб до боротьби проти закону про будову водних доріг, а п. Сінгалевич поставив формальне внесеннє, щоби справу водних доріг усунути з дневного порядку. Перед правительством станув обструкційний опир, що дуже був невигідний та небезпечний для важних предложень, на яких правительству залежало. Тоді правительство,— значить през. міністрів граф

610

Штірк зачав серіознійше з нашою президією переговорювати та прирік нам, що в місяці квітні 1912. р. наступлять вже остаточні переговори для вирішення нашої справи університетської, як також запевнив нас, що перед будовою каналів будуть передусім переведені реґуляції рік, а до будови каналів Бог знає коли прийде, бо на се нема грошей. Докладно ми не знали, кого обманює граф Штірк,— Поляків чи нас,— але приймаючи ті приречення за добру валюту в тих обставинах,— наш Клюб згодив ся на Лев Левицький перше читаннє каналової новелі в дні 28. марта 1912. р. В сій справі промовляли від нашого Клюбу в Палаті послів: пп. Голубович і Лев Левицький. Вони заявили, що ми є неприхильно настроєні до будови водних доріг, бо під покришкою економічної акції маєсь дати Полякам політичну силу на нашій землі і тому ми домагаємо ся, щоби відносні фонди ужити на кориснійші ціли,— як будову конечних доріг, зелізниць, на меліорації ґрунтів і и. Натомісць канали є дуже коштовні і потребують мати

611

вказані передумови... По сих застереженнях переказано відносне предложеннє до окремої комісії. Наш край навістили були саме тоді весняні повені та нанесли богато шкід наслідом занедбання реґуляції галицьких рік. Тому Український Клюб зібрав ся на нараду дня 19. квітня 1912. р. і вирішив на предложеннє п. Олесницького поставити в Палаті послів: внесення про ратункову акцію для потерпівших від повені через матеріяльні допомоги і здержаннє стягання податків. Довголітний маршалок краєвий граф Станислав Бадені вніс був тоді просьбу о димісію, з причини тяжкої недуги, та на його місце старав ся засісти звісний п.Давид Абрагамович. Наша президія парляментарна заложила протест у президента міністрів проти сьої кандидатури на краєвого маршалка.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"