"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

63. Наша опозиція в Палаті послів, з кінцем р. 1912.

В дебаті над законопроєктом про допомоги для родин змобілізуваних жовнірів, в дні 10. грудня 1912. р. промовляв я в Палаті послів та зло-

636

жив заяву, що орієнтація Українців Галичини і Буковини не стремить до Росії, де переслідуєсь український нарід, а спираєсь на Австрії і звертаєсь проти Росії. Наслідом сього, в разі воєнного конфлікту між Росією і Австрією стануть всі Українці Галичини і Буковини по стороні Австрії, та звертають увагу австрійського правительства, що заспокоєннє потреб австрійських Українців се найуспішнійше оружє проти руссофільської пропаґанди. Та в дебаті над континґентом рекрутів сказав п. Романчук, що Українці тепер змінили своє становище супроти небезпеки війни, бо їм найбільше залежить на удержанню мира. Колиж галицькі Українці хочуть сповнити свій обовязок супроти держави, то роблять вони більше ніж робить держава, котра не сповняє свого обовязку супроти них... Під вражіннєм хвилі прибув тоді до Відня намісник Бобжиньскі і почались знова конференції між Поляками і Українцями в справі університетській, так що вирівнались майже всі ріжниці думок. Але Коло Польське стало перебивати порозуміннє, висуваючи все нові застереження і додатки. Те непримириме становище Кола Польського, та з другої сторони хитке становище правительства викликало в Українськім Парляментарнім Союзі велике невдоволенне і тому Союз ухвалив голосувати проти законопроєкту про воєнні чинитьби і поборювати буджетову провізорію. Проти воєнних чинитьб виступили також полудневі Славяне і соціяльні демократи, так що відносне засіданнє Палати послів тривало від 17-го до 19. грудня 1912. p.,— разом 56 годин. В сій дебаті промовляв між иншими п. Окуневський та сказав на адресу правительства, що коли ми так далі йтимемо, то Австрія прийде на чергу (до розбору) зараз по Туреччині... В буджетовій комісії зачали наші члени: Будзиновський, Дністрянський і Василько вести обструкцію і через те буджетова провізорія не могла бути полагоджена перед Різдвом.

637

В сім часі президент міністрів граф Штірк відбув зі мною і презесом Кола Польського д-ром Лєо кілька конференцій і опісля предложив нам в дні 27. грудня 1912. р. пятий проєкт в університетській справі, на сих основах, що український університет має бути заложений шляхом державного закону найдальше в р. 1916; сей закон означить місце осідку українського університету; колиб сей закон до 1. липня 1916. р. не був ухвалений, в такім разі з 1. жовтня 1916. р. будуть українські катедри виділені в провізоричний університетський заклад з українською викладовою і урядовою мовою... Сей проєкт з деякими стилістичними поправками був можливий до приняття і президент міністрів граф Штірк заявив нашій президії, що той проєкт предложить цісареви...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"