"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

84. Переговори у Відні в справі соймової реформи виборчої, 1913. р.

Вернувши до Відня, представив я президентови міністрів графови Штіркови вислід львівських нарад в справі виборчої реформи та зажадав від правительства рішучого становища в сій справі, а президент міністрів відповів мені, що правительство може тільки песередничити, а не може приказувати і тому він буде далі пересправляти.

Опісля прибув до Відня намісник Коритовскі і заявив, що він по змозі робив всякі заходи, а більше не є в силі нічого зділати. Тоді президент міністрів граф Штірк представив цісареви знова звіт про стан польсько-українських переговорів та цісар поручив далі пересправляти...

Наслідом сього, в дні 27. падолиста 1913. р. запитав президент міністрів нашу президію: на яких умовах ми згодились би на скликаннє галицького Сойму, щоби через безпосередні наради довести до порозуміння між обома сторонами. На сей запит зібрались оба Українські Парляментарні Клюби: національно-демократичний і радикальний на спільну нараду і відповіли, що українська парляментарна репрезентація не противить ся скликанню надзвичайної соймової сесії, призначеної виключно для полагодження соймової виборчої реформи, та що на час соймової сесії будуть перервані наради парляменту, як також що отсе не пересуджує нашого ста-

672

новища до останного проєкту виборчої реформи, якого не апробуємо. Отсі умови приймили: польська сторона і правительство, а партії більшости Палати послів прирекли нам, що предложеннє про дотації для країв буде пересунене до часу вирішення соймової виборчої реформи. Вкінці згодив ся на се й цісар і скликав галицький Сойм на 5. грудня 1913. Тим актом довершилось тимчасове порозуміннє: на віденськім терені, та українська сторона іще раз дала доказ доброї волі, бо зазначила, що її залежить на порозумінню і переведенню соймової виборчої реформи...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"