"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

92. Фінансові перекази для країв, 1913. р.

В дні 25. грудня 1913. р. помер міністер скарбу Вацлав Залєскі{Про траґедію життя міністра Залєского пр. пop. згадані Спомини міністра Біліньского, на стор. 220 і 221, де подана є неправдива дата смерти.}, та в дні 26. грудня с. р. усунув цісар п. Длуґоша зі становища галицького

682

міністра. По міністрі Залєскім обняв провідміністерства скарбу секційний шеф барон Енґель, а галицьке міністерство по міністрі Длуґоші провадив міністерський радник д-р Моравскі. Спинюване нашою обструкцією в Палаті послів предложеннє про переказування фінансові для країв — прийшло в дні 29. грудня 1913. р. далі під наради парляменту,— при чім дійшло було до конфлікту між обома палатами Ради державної відносно особисто-доходового податку. Наслідом сьої події, не тільки був загрожений цілий фінансовий плян, але правительство графа Штірка хотіло замкнути Раду державну і далі провадити: діла без парляменту, а тільки при помочи звісного §. 14. З сеї причини, щоби ратувати парлямент, ми відступили від обструкції, на домаганнє більшости послів, та в дні 31. грудня 1913. р. зложив я в Палаті послів заяву, що з огляду на небезпеку, яка грозить нашому парляментаризмови — будемо від сеї хвилі трактувати всі предложення тільки з мериторичного становища. На се відповів президент Палати послів д-р Сільвестер, що нашу заяву приймає з вдоволеннєм до відома і висказує бажаннє, щоби угодові переговори в справі галицької соймової реформи виборчої довели незабаром до корисного висліду для добра обох народів... Ось так вийшли ми з обструкції, що тягнулась близько два місяці, а в Австрії запанував з новим роком 1914. стан »Ех lех«, бо парлямент іще не призволив був буджету на сей рік... Для нас був сей рік — роком боротьби за виборчу реформу до галицького Сойму, якої ми іще не закінчили і вона перейшла на рік 1914... Наслідом загального страйку друкарських складачів, з кінцем року 1913., спинило ся було правильне видаваннє всіх львівських дневників через пять тижнів. Видавництвам „Діла“ і „Нового Слова“ удалось тоді зорґанізувати орґан: „Діло“ і „Нове Слово“, спільний дневник, що подавав найконечнійші інформації про події дня. „Діло“ було в тім

683

часі офіціяльним орґаном „Народного Комітету“, а „Нове Слово“ було дневником самостійним... При „Ділі“ розпочалось було з кінцем р, 1913. українське видавництво п. з. „Вчора і нині“, присвячене політичним, суспільним і культурним питанням нашого минулого і сучасного життя. Перший випуск сього видавництва приніс розправу Василя Панейка, тодішного редактора „Діла“, п. з. „Національне вихованнє“ (з приводу революційної відозви наших ґімназійних учеників), та другий випуск дав розправу проф. Ст. Томашівського п. з. „Перший похід Богдана Хмельницького в Галичину“ (два місяці української політики 1648. р).

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"